СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Кострижівської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області 2025 - 2030 роки

Дата: 28.08.2025 08:21

Кількість переглядів: 164

                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                       Рішенням № 3-33/2025

                                                                            33 сесії VIII  скликання               

                                                                            Кострижівської   селищної   ради    

                                                                            Чернівецького     району     

                                                                            Чернівецької області

                                                                            від  18.07.2025року   

                                        Селищний голова                       Віталій БЕРКОВСЬКИЙ

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Кострижівської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області

2025 - 2030 роки

2025 рік

Зміст

Зміст                                                                                                                      2

Вітальне слово селищного голови                                                                      4

Вступ                                                                                                                     5

1.     2.ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ                                                              8

2.1.      Коротка характеристика громади                                                                                   8

2.2      Історична довідка                                                                                                      9

2.3      Коротка характеристика області та району                                                                    15

2.4     Структура економіки Кострижівської громади                                                     8

2.5     Торгівля та послуги Бюджет Кострижівської селищної ради                            18

2.6     Спорт,туризм та рекреація                                                                                     19

2.7.    Фінанси                                                                                                                    20

2.8.    Соціальна сфера                                                                                                      20

     2.9    Природно – ресурсний потенціал                                                                                     22

     2.10.  Транспортна інфраструктура                                                                                            23

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ                                   23

3.1 Інерційний сценарій розвитку.                                                                                          24

3.1.1 Базові припущення – національний рівень:                                                                   24

3.1.2 Базові припущення – місцевий рівень:                                                                           25

3.1.3 Результат інерційного сценарію:                                                                                     25

    3.2. Модернізаційний сценарій розвитку                                                                                   26

3.2.1 Базові припущення - національний та регіональний рівень:                                       26

3.2.2 Базові припущення – місцевий рівень:                                                                           27

3.2.3 Результат модернізаційного сценарію:                                                                           27

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОСТРИЖІВСЬКОЇ ГРОМАДИ 28

4.1. Стратегічне бачення                                                                                                           28

5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ                                    28

5.2 Стратегічна ціль 1. Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей                                                                                                                                28

Оперативна ціль 1.1.Стимулювання розвитку економічної активності на теренах громади.  29

Оперативна ціль 1.2. Маркетинг громади.                                                                             30

5.3 Стратегічна ціль 2.Формування згуртованої територіальної спільноти  соціально активних та відповідальних  громадян                                                                                                        31

Оперативна ціль 2.1.Сприяння розвитку громадянської активності та  участі мешканців в житті громади, забезпечення умов для гендерної рівності.                                                             31

Оперативна ціль 2.2.Покращення рівня соціальної комунікації мешканців громади та ступеня довіри між ними.                                                                                                                                    32

Оперативна ціль 2.3.Покращення управління громадою.                                                     33

5.4 Стратегічна ціль 3. Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом                33

Оперативна ціль 3.1.Забезпечення доступу до якісної освіти та послуг у сфері культури і спорту.   34

Оперативна ціль 3.2. Покращення комунальної інфраструктури та надання комунальних послуг.   34

Оперативна ціль 3.3.Забезпечення громадської безпеки.                                                      35

Оперативна ціль 3.4. Збереження довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки та стале використання природних ресурсів, запровадження   енергоефективності.                        36

6. Механізми реалізації  Стратегії.                                                                    38

6.1 Основні механізми реалізації  :                                                                                        38

6.2 Механізми фінансування  Стратегії.                                                                                39

7. Рекомендації                                                                                                    40

Вітальне слово селищного  голови

Шановні мешканці Кострижівської громади!

Кострижівська територіальна громада утворена 24  грудня 2017 року в рамках адміністративно-територіальної реформи .

Виконавчим комітетом разом з депутатським корпусом та громадськістю було прийнято рішення про розробку Стратегії розвитку, місія якої полягає визначенні основних цілей та напрямків розвитку нашої громади, та у впровадженні сучасних інструментів менеджменту, що надасть змогу об’єднаній Кострижівській громаді реалізувати наявний потенціал, покращити конкурентоспроможність, що допоможе привернути увагу інвесторів та грантодавців.

Проєкт Стратегії  на 2025-2030 рр. формувався в умовах:

• складної економічної ситуації в нашій громаді та і в Україні через закриття підприємств, катастрофічне зменшення робочих місць, невдоволення серед населення роботою, як органів виконавчої влади так і органів місцевого самоврядування та збройної агресії російської федерації проти України;
• більшість мешканців громади відчувають на собі вплив негативних факторів, притаманний сільській місцевості України, недостатній рівень охорони здоров`я, погана якість доріг, брак освітлення, погіршення якості води та стану навколишнього природного середовища, незадовільний характер сфери сервісу та ін.

Як наслідок – значна частина мешканців громади схильна залишати її межі.

Підготовка цього важливого документа відбувалась за участю  представників всіх адміністративних одиниць, які увійшли до складу Кострижівської громади, депутатів, представників місцевих закладів, підприємств та установ, приватних підприємців, громадських активістів, різногалузевих фахівців.

Стратегія розвитку громади є живим документом, до якого можуть (і повинні) вноситися зміни, щоб максимально скористатися усіма можливостями розвитку і мінімізації ризиків.

Бажаю всім наполегливості в зміцненні громади і наснаги в її соціально-економічному розвитку, щоб ми разом збудували краще майбутнє для нових поколінь.

З повагою,

селищний голова                Віталій Берковський

1. ВСТУП

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 р., призвів до утворення 24 грудня 2017року Кострижівської селищної об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.

потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,

збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Кострижівська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов’язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси. Також великий вплив на бачення майбутнього розвитку громади має широкомасштабне вторгнення російської федерації.

Проєкт Стратегії враховує нинішній стан Кострижівської громади, основні пріоритети розвитку наших населених пунктів, конкретні завдання щодо підвищення ефективності використання виробничого та трудового потенціалу та водночас пропонує позитивний варіант її розвитку. Ґрунтується на комплексі галузевих програм, законодавчих та правових актів, пропозиціях та думках депутатського корпусу, керівників бюджетних установ, структурних підрозділів Кострижівської селищної ради, підприємств та організацій сіл та селища, спирається на цінності, які висловлюються та шануються  мешканцями громади.

Стратегія дає відповіді на ключові питання, що стоять перед громадою: збереження її середовища, підвищення ступеня комфортності, створення безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання  громадської  та  підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил, зокрема – розвиток туризму, модернізація інфраструктури, розширення пропозиції робочих місць, що в цілому відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

З метою реалізації комплексного підходу до планування Стратегії було проаналізовано факти, які вдалося досягнути в попередній період.

В результаті сформовано основні цілі та напрямки роботи, реалізація яких за відносно поміркованих капіталовкладень та збільшення участі мешканців громади у її розвитку та благоустрої дозволяє сподіватись на позитивні зміни.

Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (близько 5 років) період планування.

Стратегія громади повинна узгоджуватися зі стратегіями вищого рівня – області, країни.

         Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.

Таблиця. 1. Принципи місцевого розвитку

 Залучення широкого кола громадян різних статево-вікових та соціально-економічних груп до творення стратегічного плану розвитку ТГ дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування  є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади, у тому числі жінок і чоловіків з інвалідністю. Розроблена таким чином  стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистих якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.

Стратегія розвитку Кострижівської громади на період до 2030 року (далі – Стратегія) розроблена, зокрема: на підставі законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про стимулювання розвитку регіонів»; з урахуванням положень та завдань Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849); згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів (постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932, із змінами) та Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 березня 2016 року № 79, із змінами, далі – Методика).

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Кострижівської ТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади.

видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі ; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Кострижівської громади до 2030 року.

стратегічне бачення розвитку громади на період до 2030 року, що являє собою бажану картину майбутнього території, яку ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;

стратегічні цілі розвитку громади, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг громади з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;

оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в громаді, в якому гармонійно поєднуватимуться розвинена та інклюзивна транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм, безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця громади, незалежно від його віку, статі, місця проживання, фізичного стану, соціально-економічного статусу.

2.ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

2.1.   Коротка характеристика громади

Кострижівська територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», внаслідок об'єднання  Кострижівської селищної ради та двох сільських рад: Прилипченської (село Прилипче, село Степанівка), Звенячинської (село Звенячин, село Йосипівка).

Рис.1. Кострижівська громада на мапі

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації  Заставнівського   району, громада увійшла до складу Чернівецького району.

         Сама громада розташована  на правому березі річки Дністер та межує  на півдні з Кадубовецькою ОТГ,  на півночі  з Тернопільською областю,   на заході з Веренчанською ОТГ та  на сході з Кадубовецькою ОТГ.

Селищна рада представлена 22 депутатами та селищним головою. Повноваження нової ради, депутатів та сільського голови сьомого скликання почались 24 грудня 2017 року на першій організаційній сесії. У партійному вимірі рада була представлена:

ДЕПУТАТИ РАДИ (22 осіб)

Виконавчим органом Кострижівської селищної ради є її виконавчий комітет, який працює у складі селищного голови, членів виконкому у кількості 16 осіб, які здійснюють свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин , охорони навколишнього природного середовища , охорони здоров’я та соціального захисту.

2.2      Історична довідка

Селище Кострижівка розташоване на правому березі Дністра, за 19 км на північний захід від м. Заставна та 53 км  від обласного центру м. Чернівці.

Через селище проходить залізниця Чернівці-Тернопіль. Є залізнична станція.             Населення — 2329 чоловік. Селище об’єднує в собі два населені пункти – селища Лука й Кострижівка, які до 1959 року розвивалися незалежно один від одного.

Найважливіші події в історії селища Кострижівка

1740 р. – перша писемна згадка про селища Лука і Кострижівка.

1740 р. – капітан Атанасій Зінте (Цинте) на березі Дністра заснував чоловічий   монастир.

1783 р. – австрійська влада ліквідувала Луківський монастир.

1828 р. –  в с. Лука відбувся селянський бунт.

1848 р. – австрійський уряд скасував панщину.

1849 р. – в центрі селища встановлено дубовий хрест в честь скасування панщини. У 1898 р. його замінено кам’яним, який стоїть і нині.

1866 р. – відбувся голод в селищах Лука і Кострижівка, Кострижівку люди стали  називати Голоднівкою.

1885 р. – в селі Лука відкрито першу початкову школу-дяківку.

1886 р. – збудований плаваючий млин, власником якого був заможний господар            Тиманчук Іван.

1889 р. – збудована Луківська Свято-Миколаївська церква.

1889 р. – збудована залізнична вітка Коломия-Кострижівка, а в 1898 р. залізничний  міст Кострижівка-Заліщики.

1899 р. – початок трудової еміграції. Першим виїхав у Канаду разом з сім’єю              Калинюк Іван. А вже на 1913 р., за статистичними даними з цих сіл всього емігрували 121 особа.

1902 р. – Назарик Олексій викопав першу криницю в с. Лука.

1905 р. – відкрито Народний дім в с. Лука.

1908 р. – збудована перша громадська школа у с. Лука.

1912 р. – утворилося культурно-просвітницьке товариства «Січ», яке сприяло розвитку  національної самосвідомості селищною молоді.

1912 р. – австрійський підприємець Марко Фішер заснував цукрозавод «Хрещатик».

Літо 1913 р. – у місцевої письменниці Сидонії Гнідої гостювали політичний діяч і письменник Володимир Винниченко з сім’єю, письменник Микола Коваленко, публіцист Лев Юркевич.

липень 1914 р. – у місцевої письменниці Сидонії Гнідої гостювали письменники  Ольга Кобилянська і Микола Євшан.

1915 р. – відбуваються кровопролитні бої Першої світової війни, в результаті чого селища Кострижівка і Лука були повністю знищені. Для військових потреб австрійці збудували на толоці с. Лука двоярусну піч і канатну дорогу до м. Заліщики (через річку Дністер).

11 листопада 1918 р.– окупація сіл Лука і Кострижівка румунськими військами.

1918 р. – румунська влада заборонила діяльність товариства «Січ».

3 листопада 1918 р.– жителі Бабалюк Олександр та Іванчук Петро були делегатами Буковинського віча.

1919 р. – жителі селища Назарик Василь, Маркевич Йосип і Вигнан Тодор воювали у складі військ Української Галицької Армії, а потім відстоювали Українську державу в армії Симона Петлюри.

1923 р. – відкрито першу громадську початкову школу у Кострижівці за часів            румунської влади (перший директор Паладій Ю. М.).

1928 р. – підприємець Арія відкрив у Кострижівці гіпсовий завод.

28 листопада 1928 р.– подано звернення консиліуму примарії с. Кострижівка до              Чернівецької префектури про навчання дітей українською мовою.

9 грудня 1929 р.– хутір Кострижівку перетворено  і відокремлено від  села Звенячина.

1936 р. – збудована Кострижівська Свято-Миколаївська церква.

28 червня 1940 р. – селища Лука і Кострижівку окупували радянські війська.

22 червня 1941р.– початок німецько-радянської війни.

5 липня 1941р. –  знищено політичних в’язнів на залізничному мості Кострижівка- Заліщики.

Травень 1942 – серпень 1943 рр. – у Кострижівці діяла підпільна антирумунська організація, яку створив Олег Томашевський.

29 березня 1944 р. – Кострижівка звільнена від німецько-румунських окупантів.

10 травня 1944 р. – перша велика мобілізація кострижівських чоловіків на                радянсько-німецький фронт.

1945 р. – у Кострижівці відкрито фельдшерсько-акушерський пункт.

1940-1950 рр. – час сталінських репресій. Жертвами тоталітарної системи стали 43 жителі сіл Лука й Кострижівка.

1946-1947 рр. – відбувся голод в селищах Лука і Кострижівка, померло 40 чоловік.

1948р. – після війни встановлена поромна переправа Кострижівка-Заліщики.

1 вересня 1948 р.– Луківська школа стала семирічною.

25 липня 1948 р.– в с. Лука створений колгосп імені Крупської, а в с. Кострижівка –  колгосп «Дружба».

1952 р. – в Кострижівці збудована хлібопекарня.

1952 р. – цукрозавод «Хрещатик» збудував відомчий дитячий садок.

1 вересня 1955р. – Луківська школа стала середньою.

1955-1957 рр. – через ліс прокладена гравійована дорога до с. Звенячин.

1958 р. – відкрита стаціонарна лікарня на 20 ліжок і поліклініка.

1959 р. – об’єднано селища Лука і Кострижівка в селище міського типу Кострижівка.

1960 р. – засноване автопідприємство.

Жовтень 1964 р. – збудоване нове приміщення Кострижівської середньої школи.

1964 р. – збудоване нове приміщення Кострижівської дошкільної установи.

1967 р. – відкрита музична школа.

1970 р. – в пам’ять про загиблих односельчан жителі селища встановили пам’ятник.

1971 р. – збудовано приміщення селищної ради.

17 липня 1983р. - відкрито нову чотириповерхову Кострижівську лікарню. Вона  стала лікувальним центром також для навколишніх сіл – Бабина, Прилипче, Звенячина, Хрещатика і Репужинців.

1985р. – створений музей цукрозаводу «Хрещатик».

1989р. – у селищі виникло товариство «Просвіта» (голова Слободян Д.В.).

липень 1990р.,– утворився осередок Народного Руху України за перебудову (голова                Площанський М.П.).

1991р. – встановлено металевий хрест біля залізничного моста в пам’ять жертв              сталінського режиму та флагшток з українським жовто-блакитним прапором.

24 серпня 1991р. – Україну проголошено самостійною і незалежною державою.

1 грудня 1991р.– жителі селища беруть участь у Всеукраїнському референдумі та              виборах президента України.

Вересень 1993 р. – збудоване і висвячене нове приміщення Кострижівської Свято-          Миколаївської православної церкви Київського патріархату.

1994р. – завершено будівництво приміщення відділення зв’язку і телефонної станції.

1997 р. – добудована дзвіниця і повторно висвячена Кострижівська православна              церква Київського патріархату.

1998 р. – створено фольклорно-етнографічний ансамбль «Василиха», який в 2004р.         став народним.

Червень 1998 р.– збудовано молитовний будинок ЄХБ.

2000 р. – біля залізничної станції збудувала каплицю Стецюк В.І.

2000 р. – утворилося комунальне господарство, першим начальником став              Васильєв Ю.Б.

8 листопада 2000 р. – збудована Кострижівська Свято-Миколаївська    церква  УПЦ МП.

2002 р. – на роздоріжжі, при в’їзді в селище, Вакарюк О.І. встановив пам’ятний хрест.

2003 р. – на власному обійсті збудував каплицю Маркевич Г.Я.

2003 р. – в центрі селища, на роздоріжжі доріг, встановила статую Божої Матері Калинюк О.О.

2004 р. – на власному обійсті спорудив каплицю Вітюк С.В.

2004 р. – до селища через Дністер збудовано газопровід та повністю газифіковане селище в 2005 р.

2005р. – житель Мисик Р.М. відкрив першу приватну аптеку.

Лютий 2007 р. – районна споживча спілка відкрила торговий заклад «Маркет».

Вересень 2007 р. – збудована селищна площа, на якій встановлено пам’ятник              Т.Г.Шевченку. (Селищний голова – Старко В.Я.)

січень 2008 р. – завершено реконструкцію універмагу «Жовтень» під навчальний            корпус початкової школи.

Листопад 2008 р. – збудовано торговий заклад «Веселка» (приватний підприємець            Капіцька Т.А.).

2008 р. – на вулиці Луківській приватний підприємець Ільчук В.М. збудував              каплицю.

Грудень 2008 р. – завершено встановлення пластикових труб селищного водогону на  вулиці імені Ольги Кобилянської.

Січень 2009 р. – у селищі відкрито філію Приватбанку.

2010 р., грудень – завершено встановлення пластикових труб селищного водогону  східній частині селища.

2011 р. – четвертий поверх лікарні реконструйовано під кардіологічний.

Квітень 2016 р. – визначення статусу гуртожитку – «соціальне житло».

24 серпня 2016р. на площі селища поряд з пам’ятником Т.Г.Шевченку відбулось відкриття встановленого «Меморіалу Небесної Сотні», за проектом Старка О.П.

       24.12.2017 р.- створено Кострижівську ОТГ.

      Вересень 2021р. завершено установлення пластикових труб селищного водопроводу в західній частині селища.

       9 Грудня 2024р. відкрито  «Алею слави» та вшанування пам'яті Героїв-захисників України.

Звенячин - зелений куточок Північної Буковини, звабливий історією і красотою, де тісно переплелися минуле і сучасне Мальовнича земля, горниться своєю щедрою красою до блакитних вод Дністра. Таку назву воно носить з давніх - давен. Існує дві легенди звідки походить назва села. " Було це дуже давно. Посилився на цій місцевості чоловік, який згодом почав виливати дзвони. Дзвони були настільки гучними, що їх відлуння було чути на багато миль від оселі майстра. Потяглися до майстра люди звідусіль, щоб мати в своїх церквах такі гучні дзвони. Землю на якій жив майстер називали "Звенячин". Так і закріпилася ця назва. А друга легенда була така, "Колись давно-давно, коли в нашій місцевості ніхто не жив, повз неї проходило багато мандрівників і милувалися дивними горами, що наче дві сторожі охороняли річку Дністер. Але особливо їх приваблював дивний дзвін, що лунав з тих гір. Як же вони здивувалися, коли побачили, що ніжний дзвін лунав від безлічі струмків, витікавши з підніжжя мальовничої гори. Мабуть, тому зачаровані цим дзвоном, перші поселенці назвали село "Звенячин". 

Звенячин було одним із найрозвинутіших центрів торгівлі нашого краю, так, як воно знаходилося на  кордоні між двома регіонами: Буковиною і Галичиною. Було тут 12 млинів, корчми, ларки, базар, куди звідусіль приїжджали люди і обмінювалися своїми товарами. Місцевість села знаходиться нагорі, а також у підніжжі біля р. Дністер. На горі переважно жили українці, місцеві селяни. А на низу жило дуже багато єврейських сімей, про що свідчить "Старий еврейський  цвинтар", що знаходиться в селі. 

З XVI ст. – село опинилося в складі Турецької імперії і було в неволі турків 270 років. 1774 р. – Північну Буковину загарбали австрійські окупанти, які перетворили її в багатства. Край управлявся військовою адміністрацією. Населення поділялося на 4 основні групи. До першої належали заможні господарі - німці та австріяки. Другу групу становили середняки. В їхньому користуванні була пара волів і кілька корів. Третя група - бідняки, які не мали робочої худоби, а тільки по одній корові. До четвертої групи входили халупники, крім хати вони не мали нічого.

1891 -1910 рр. – з Буковини до Канади, Латинської Америки виїхало 22 жителі с. Звенячин.

 1908 р.  – в с. Звенячин була відкрита початкова школа.ationalbibliothek)

Під час Першої Світової Війни село було зруйноване. Як свідок тих подій в селі залишилося Австрійське  військове кладовище.

З 1918 р. поступово відновлюється село, відбудовуються будівлі, млини, корчми, життя продовжується. За часів Австро-Угорщини почали будувати нову школу.

1940 р. – в селі встановлено Радянську владу.

1944 р. – радянські війська прогнали  німців.

1945 р. – поновилося навчання в школі.

1970 р. – було урочисте відкриття Звенячинської школи.

1970-1991рр. школа була восьмирічною.

1991 р. – школа стала середньою.

05.01.2018 р. – село Звенячин ввійшло до складу Кострижівської ОТГ.

Прилипче – стародавнє слов’янське село. Вперше село Прилипче згадується в документах ХVІІ ст. Перша назва села Філіпе. Прилипченські нащадки старослов’янського племені тиверців. В Х-ХІ ст. територія села належала Київській Русі.

З середини ХІІ ст. – село належало Галицькому князівству.

1199 р. – 1349 рр. територія села належить Галицько-Волинському князівству.

В 1349-1359 рр. – село було захоплено Угорщиною.

1959-1436 рр. – територія села Прилипче в складі Шипинської землі входила до складу Молдавського князівства.

1514-1774 рр. – Прилипче під гнітом Австрії.

1848р. – скасоване кріпосне право в селі.

1848р. – покладений кам’яний хрест, де до скасування панщини били селян за непокору.

1907-1912 рр. – збудовано церкву, школу та резиденцію для пана.

1914 р. – з початком Першої світової війни, всі чоловіки здатні носити зброю, пішли на фронт.

1916 р.– на захід і на південний схід від села пройшли бої між російською та австрійською арміями.

1917 р.– Прилипче під гнітом Австро-Угорщини.

28 червня 1940 році – в селі встановлена Радянська влада.

1940 р. – створено радгосп та земля роздана селянам.

7 липня  1941 року – німецькі загарбники окупували село.

25 березня 1944 р.– село було звільнено від німецької окупації радянською армією.

1946 р. – розпочалася колективізація сільського господарства у селі.

1947р.– створено клуб, бібліотеку, початкову школу було переведено на семирічну.

1958р.– колгосп нагороджено орденом Леніна.

1974р.– колгосп «Ленінський шлях» було об’єднано з колгоспом ім. О.Кобилянської (с.Бабин)

05.01. 2018 р.– село ввійшло до складу Кострижівської ОТГ.

2.3    Коротка характеристика області й району

Чернівецька область розташована на південному заході України в передгір’ї Карпат за течією рік Дністер і Прут. Створена 7 серпня 1940 року в результаті возз’єднання північної частини Буковини і Хотинського повіту Бессарабії. Область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою і Вінницькою областями України, а також з Румунією та Республікою Молдова.

Площа області 8,1 тис. кв. км, що складає 1,3% площі території України. Чисельність населення складає 922,8 тис. чол., більша частина якого (60,0%) проживає в сільській місцевості.

Область багатонаціональна, тут проживають представники майже 70 національностей, при цьому 70,8% населення – українці, 10,7% – румуни, 9% – молдавани, 6,7% – росіяни, 1,7% – євреї, 0,5% – поляки.

Область поділяється на 3 адміністративних райони, 52 територіальних громад, 398 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Чернівці з населенням 240,6 тис. чол., розташований на території 15,3 тис. га, по обох берегах річки Прут.

Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам’ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості – виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості – виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості – виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м’яса, молока, плодоовочевих консервів.

Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4% загальнодержавного обсягу.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п’ята частина основних фондів.

Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м’ясної продукції – 34,5% загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру – 12,4%, хліба і хлібобулочних виробів – 9,9%, кондитерських виробів – 9,6%, напоїв – 9,2%, молочної продукції – 6,2%, жирів – 4,1% та з переробки овочів і фруктів – 9,4%.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Велике значення в економічному і соціальному розвитку області мають ліси, що є джерелом деревини і продуктів недеревної рослинності. Ліс – природне багатство нашого краю. Загальна площа лісів складає 258 тис. га. Основними лісовими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень складає 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики.

Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, Буковинська державна медична академія, Чернівецький факультет Київського торговельно-економічного університету, Буковинський фінансово-економічний інститут, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.

На Буковині розвинуті художні промисли по виготовленню килимів, виробів з дерева, вишиванню.

Чернівецька область – це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

У зовнішніх економічних зв’язках переважають експортно-імпортні операції суб’єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами залишаються Німеччина , Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США.

Структура експорту та імпорту товарів впливає на рівень та ефективність зовнішньоторговельних зв’язків. У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м’ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

Серед держав світу за обсягами інвестування до економіки області лідерами є США, Ізраїль, Італія, Німеччина, Великобританія, Кіпр, Віргінські Острови.

Запрошуємо ділові кола закордонних країн до взаємовигідного співробітництва та активної інвестиційної діяльності.

2.4 Структура економіки Кострижівської громади

Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання -  42 од., в тому числі: юридичних осіб - 2 од., з них економічно активних (бюджетоутворюючих) - 0 од.; фізичних осіб-підприємців - 40 од., з них ведуть діяльність - 37 од.

ЦНАПи  1 од., кількість послуг, що надаються 235 од.

Агенції місцевого розвитку 0 - од.

Відділення/філії банків   -0 од., страхових компаній-0 од..

Діючі програми підтримки малого і середнього бізнесу - 0 од. 

2.5. ТОРГІВЛЯ ТА ПОСЛУГИ

2.6. СПОРТ, ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ

2.7. ФІНАНСИ

ДОХОДИ бюджету всього 33071,0 тис. грн, з них власні доходи 12735,5 тис. грн, трансферти/базова дотація 20335,6 тис. грн , базова дотація – 8 204,1 тис. грн..

Власні доходи за видами надходжень:

ВИДАТКИ бюджету всього  31830,5 тис. грн, з них за функціями: 

2.8. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Загальна кількість комунальних установ, що перебувають на балансі громади __ од.

ОСВІТА

Підвезення учнів до школи  90 осіб,  наявність шкільного автотранспорту 1 од.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Наявність автомобілів швидкої допомоги всього  1 од.

КУЛЬТУРА

Об’єкти незавершеного будівництва соціальної сфери –0 од.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Установи соціального призначення - 1од.

2.9. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Наявність матеріалів інвентаризації земель громади: Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області передано Кострижівській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки с/г призначення державної власності загальною площею 295,2207 га (наказ від 25.04.2018 року №24-708/14-18-сг).

Кількість власників, що мають державні акти на право власності/користування земельними ділянками: реєстрація відсутня, державні акти не видаються.

Наявність земельних ділянок для продажу через аукціон: відсутні.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

2.10. ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ

АВТОШЛЯХИ

ЗАЛІЗНИЧНІ КОЛІЇ (протяжність) 8 км.

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Сценарії розвитку Кострижівської громади

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвиткує: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

3.1 Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

3.1.1 Базові припущення – національний рівень:

1. Військова агресія рф проти України продовжується, видатки державного бюджету на утримання армії та ВПК залишаються високими.

2. Зберігається і посилюється нехтування правовими нормами, що формує сильне підґрунтя для корупційної складової.

3. Обрані представники влади втрачають підтримку більшості населення, в результаті змушені приймати популістні, а не потрібні для країни рішення.

4. Бюджетне фінансування розвитку, в значній мірі, здійснюється не прозоро, в ручному режимі.

5. Темпи росту ВВП країни забезпечують не більше 3% приросту.

6. Зовнішньо торгівельне сальдо України залишається від’ємним (поряд із збільшенням експорту відбувається збільшення імпорту), що негативно впливає на  зростанню ВВП, сукупного попиту, створення робочих місць та приплив валюти до країни.

7. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише незначну частину необхідних обсягів.

8. Рейтинг інвестиційної привабливості України залишається низьким, залучення інвестицій в економіку не зростає.

9. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.

10. Доходи населення практично не зростають, або їх зростання нівелюється інфляцією.

11. Зберігається стереотипний підхід до сільських територій як виключно просторової бази сільськогосподарського виробництва.

12. Відсутня цілісна послідовна державна політика, спрямована на комплексний розвиток сільських територій, в основі якої закладені потреби територіальних громад села, селища.

13. Зростає рівень неплатежів населення за житлово-комунальні послуги  (частково із-за надання пільг на оплату послуг ЖКГ у грошовій формі), що призводить до поглиблення кризи в галузі.

14. Відсутній прогрес у виконанні зобов’язань щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

15. Міністерство фінансів не має повноважень виконувати рекомендації щодо гендерно-орієнтованого бюджетування на національному та місцевому рівнях

3.1.2 Базові припущення – місцевий рівень:

1. Через запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відчувається «відтік» робочої сили за кордон

2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні

3. Структура економіки громади виразно диференційована на економіку міста і економіку решти територій

4. Рівень купівельної спроможності населення низький

5. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ

6. Невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ, що призводить до високого рівня безробіття.

7. Рівень підприємницької ініціативи в громаді низький (зокрема, через несприятливе податкове середовище, неефективність економічних важелів сприяння розвитку підприємництва на селі з боку держави; інерційність мислення і поведінки сільського населення у розв’язанні проблем самозабезпечення, працевлаштування, задоволення побутових та соціально-культурних потреб).

3.1.3 Результат інерційного сценарію:

 • Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, погіршуючись в окремих населених пунктах громади, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.

• Кількість працездатного населення громади зменшується також через збільшення трудової міграції та еміграції. Внаслідок запровадження безвізового режиму та низького рівня заробітних плат відбувається «відтік» робочої сили за кордон та до різних міст країни.

 • Населені пункти громади продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.

• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки повільно скорочується.

• Через невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ відбувається ріст рівня безробіття.

• Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.

• Промислові та аграрні підприємства, які діють на території громади, формують свою політику без урахування інтересів громади. Вони практично не задіяні в суспільному житті, не несуть соціальної відповідальності.

3.2 Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

3.2.1 Базові припущення - національний та регіональний рівень:

1. Внаслідок тиску Заходу на РФ військовий конфлікт припиняється

2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються

3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.

4. ВВП країни починає активно зростати у 2026 р. (5-7%)

5. Гривня стабільна

6. Інвестиційна привабливість країни покращується

7. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»

8. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги

9. Ефективно працює ДФРР

10.Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку

11.Завдяки медичній реформі підвищиться рівень надання медичних послуг.    

12. Закон України «Про передачу повноважень розпорядження землями поза межами населених пунктів в ОТГ» стане потужним фактором залучення інвестицій у громаду.

13. Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України

3.2.2 Базові припущення – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність, визначає та популяризує свої інвестиційні можливості для розвитку території.

2. Жителі громади мають можливість отримати соціальні, адміністративні, медичні, освітні та інші послуги належної якості.

3. Виготовлена містобудівна документація, розроблені стратегія розвитку та інвестиційний паспорт громади.

4. «Відтік» робочої сили в великі міста країни та за кордон припиняється внаслідок створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати.

5. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – вона стає привабливою для інвесторів.

6. Розроблені інвестиційні пропозиції у сферах інноваційного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості.

7. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та програм міжнародної технічної допомоги.

8. Зростає активність населення і його залученість в процеси розбудови ОТГ.

9. Громада активно залучає кошти міжнародної технічної допомоги для розвитку території, а також ефективно співпрацює на засадах міжмуніципального співробітництва.

10. Збільшується кількість малих та середніх підприємств.

11. Дрібні сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій.

12. Громада впроваджує механізми для забезпечення належного управління, розвиває можливості адміністрації та забезпечує прозорість.

13. Громада приймає місцеву політику та ініціативи щодо рівних прав та можливостей на основі регулярних консультацій та співпраці з Групами самодопомоги та неурядовими організаціями.

3.2.3 Результат модернізаційного сценарію:

•        Громада поступово стає інвестиційно привабливою територією внаслідок визначення та популяризації своїх інвестиційних можливостей, створення сприятливого інвестиційного клімату, визначення умов та механізмів залучення і відбору інвестицій до громади.  Громада здійснює інвентаризацію земель, виготовляє містобудівну документацію та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки. 

•        Громада залучає інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства, зокрема у сферу переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості, видобуток корисних копалин, виробництво будівельних матеріалів. Відкриваються нові підприємства.

•        Сільськогосподарські виробники, що здійснюють діяльність на території громади, модернізуються та збільшують обсяги виробництва продукції.

•        Активно розвиваються сільськогосподарські підприємства, гірничо-видобувна та  переробна галузі, несільськогосподарські види бізнесу.

•        Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.

•        Проекти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на території громади, зокрема, це розвиток кооперативного руху, створення не аграрних видів бізнесу тощо.

•        Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді. 

•        Покращується стан інфраструктури населених пунктів, рівень надання адміністративних, освітніх, медичних, соціальних, житлово-комунальних, культурних та інших послуг, поліпшуються умови проживання громадян. Зменшуються розбіжності в розвитку центру громади і сіл, які входять до складу ОТГ.

•        Поступово змінюється структура платників податків. Зменшується залежність від основних платників, серед них практично відсутні соціальні і комунальні заклади. Зростання власних надходжень дозволяє збільшити витрати на розвиток території, що позитивно позначається на вирішенні ключових проблем громади.

•        Покращення умов проживання та праці в громаді, сприяють притоку населення до ОТГ та збільшенню показників народжуваності. Зниження рівня захворюваності в середньостроковій перспективі створює передумови для зростання тривалості життя та зниженню показників смертності в громаді.

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОСТРИЖІВСЬКОЇ ГРОМАДИ

4.1. Стратегічне бачення

Бачення розвитку Кострижівської ОТГ звучить так:

      Кострижівська громада – історична територія на березі річки Дністер Буковини. Це розвинена сільськогосподарська територія, комфортна, безпечна для проживання, з економічною та соціальною сталістю, сприятливими умовами для кооперативного руху, розвитку підприємництва, зі зручною логістикою.

     Громада рівних можливостей для усіх мешканців громади незалежно від віку, статі, стану здоров’я, місця проживання.

                      5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

5.2 Стратегічна ціль 1. Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей

Зазначена стратегічна ціль спрямована на активізацію економічної активності мешканців громади у різноманітних її формах із супутньою модернізацією.

Реалізація цієї цілі  є критично важливою для розвитку громади. Зважаючи на те, що на даний час важливі бюджетоутворюючі підприємства, що були розташовані на території селища Кострижівка знищені або практично не працюють.

 Її досягнення можливо через таку структуру оперативних цілей та завдань.

Оперативна ціль 1.1.Стимулювання розвитку економічної активності на теренах громади.

Завдання 1.1.1. Сприяти запровадженню серед дрібних сільськогосподарських товаровиробників інноваційних аграрних технологій та органічного землеробства. Створення консультативно-дорадчої служби при виконавчому комітеті (вивчення кон’юнктури ринку та прогнозування прибутковості культур, знайомство із сучасними засобами обробки та захисту рослин, досягненнями ветеринарії, можливостями місцевої спеціалізації товарів, селекції рослин та порід домашніх тварин, вимогами до безпеки та якості харчових продуктів, нові технологіями вирощування сільгосппродукції, зокрема – органічної, можливості збуту товарів за межами громади та умовами формування товарних партій, ін.). Допомога у поширенні та веденні тепличного господарства. Проведення освітньо-інформаційних кампаній з популяризації можливостей сучасних аграрних технологій.

Завдання 1.1.2. Сприяти створенню нових підприємств розбудови бізнесу та створенню нових робочих місць.

Малий та середній бізнес, який діє на території громади перетворюється на важливий сектор економіки і суттєво впливає на забезпечення населення необхідними товарами та наданням послуг, забезпечує зайнятість населення та суттєво впливає на формування дохідної частини бюджету селищної ради. Споживчий ринок займає одне з провідних місць у соціальній сфері та інфраструктурі. Торгівля забезпечує надходження до бюджету повної частини коштів, сприяє зміцненню фінансової системи, є необхідною умовою розвитку виробництва. Активізувати підприємницьку діяльність та створити сприятливе середовище для започаткування нових підприємств, розширення існуючого бізнесу та збільшення кількості якісних робочих місць.

Завдання 1.1.3. Створення індустріального парку на території громади. Створення функціонуючого індустріального парку на території громади з метою залучення інвестицій, стимулювання промислового виробництва та створення нових висококваліфікованих робочих місць.

Завдання 1.1.4. Сприяти розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Просування інформації та освіта мешканців громади з питань діяльності кооперативів, зокрема. щодо сертифікації та продажу сільськогосподарської продукції. Підтримка створення та діяльності  сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОКів).

Завдання 1.1.5. Підтримати підприємництво у сфері послуг та виробництві. Запровадження та проведення серед мешканців громади конкурсів на кращі бізнес-ідеї з подальшим фінансуванням переможців, підтримка створенню та діяльності ради підприємців громади, проведення освітньо-інформаційних кампаній з популяризації підприємництва та організація для молоді навчань із вивчення його засад, надання в ЦНАПі консультацій для підприємців, сприяння участі підприємців громади в виставках, ярмарках на навчаннях за межами громади.

Завдання 1.1.6. Стимулювати розвиток мережі осередків роздрібної та дрібнооптової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Облаштування сучасного комунального ринку громади з можливостями дрібнооптової торгівлі для місцевих мешканців та подорожуючих, тимчасового зберігання товарів, а також низки торгівельних майданчиків у селах.

Завдання 1.1.7. Підготувати інвестиційно-привабливі об`єкти для несільськогосподарського використання, в тому числі – логістичних потреб. З`ясування питань землевідведення та цільового призначення потенційно інвестиційно привабливих земельних ділянок, підведення необхідної для залучення інвестицій комунальної інфраструктури, формування пакетів інвестиційних пропозицій щодо цих земельних ділянок та їхнє інформаційне просування. 

Завдання 1.1.8. Розвиток туристичної привабливості громади.

Враховуючи те, що населенні пункти нашої громади розташовані в мальовничій місцевості поблизу р. Дністер, як додаткова і дуже цікава складова розвитку громади, розглядається туризм. Передбачається низка завдань та проектів із збереження об’єктів історично - культурної спадщини

Оперативна ціль 1.2. Маркетинг громади.

Завдання 1.2.1. Розробити документи містобудівного та просторового планування громади. Розробка нових генеральних планів із зонінгом для найбільших населених пунктів громади, інвентаризація земель, встановлення меж на території громади – для всіх населених пунктів, а також просторової схеми планування території громади в цілому.

Завдання 1.2.2. Розробити брендбук громади. Проведення конкурсу на розробку бренд-буку громади який включатиме герб, гімн, слоган, логотип, інші чинники асоціативного образу, розробка гербів старостинських округів (для тих, що не мають). Виготовлення та поширення пілотної партії брендованих сувенірів. Інформаційні кампанії з популяризації бренду громади за її межами.

Завдання 1.2.3.Розробити та поширити інвестиційні пропозиції громади. Визначення територій пріоритетного інвестиційного розвитку громади та їх спеціалізації. Визначення та оприлюднення переліку об`єктів, що потенційно можуть становити інтерес для інвесторів. Розробка інвестиційних пропозицій українською та англійською мовами та їхнє інформаційне просування. Участь в інвестиційних виставках за межами громади.

5.3 Стратегічна ціль 2.Формування згуртованої територіальної спільноти  соціально активних та відповідальних  громадян

         Стратегія розглядає формування громади як територіальної спільноти людей, пов`язаних розумінням спільних інтересів та готовністю реалізовувати їх спільними зусиллями, проявляючи при цьому громадянську ініціативу та відповідальність як фундаментальну основу для успіху її розвитку. В основі – сформована локальна ідентичність. Вихідні умови складні – нинішня громада об`єднає населені пункти сільських рад, в кожній із яких сформувалися власне уявлення про перспективи та шляхи розвитку – часом вони співпадають, але не завжди. Між тим без досягнення прийнятного для переважної більшості знаменника неможливо сконцентрувати ресурси на ключових напрямах. А для цього необхідно підвищити громадянську активність та почуття відповідальності не лише за себе, родину, своє село, але й територіальну громаду в цілому. Водночас – покращити управління громадою, урізноманітнити  форми та інтенсифікувати залученість мешканців громади до управління нею, створити нові умови для самореалізації особистості. Також запровадити нові форми, що сприятимуть відкритості влади.

         Для досягнення бажаних результатів стратегічна ціль поєднує чинник розвитку людину, становлення як громадянина, кращу організацію місцевою владою та управління ресурсами з капіталовкладеннями в суспільну інфраструктуру.

         Виконання завдань поставленої цілі вимагатиме реалізації значного числа як «твердих»,  так і «м`яких» проектів.

Оперативна ціль 2.1.Сприяння розвитку громадянської активності та  участі мешканців в житті громади, забезпечення умов для гендерної рівності.

Завдання 2.1.1. Підтримати створення та діяльність громадських організацій (в т.ч. жіночих, молодіжно-підліткових, вразливих категорій населення), органів самоорганізації мешканців, волонтерського руху. Підтримка громадських ініціатив, заснування міні-грантінгу для ГО та ОСН. Створення для літнього періоду дитячо-підлітковий табір національно-патріотичного спрямування. Навчання громадських активістів щодо форм та методів участі в управлінні та розвитку громади.

Завдання 2.1.2. Організувати проведення дня громади, днів старостинських округів, толок, фестивалів, ярмарків, інших масових акцій. Заснування щорічного дня громади, тематичних фестивалів та ярмарок, спортивних свят, проведення для їхньої організації толок.

Завдання 2.1.3. Підтримати місцеві ініціативи з благоустрою території та ремонтів громадських споруд. Реалізація ініціатив старостинськтх округів та окремих населених пунктів щодо впорядкування території громадських місць елементами ландшафтного дизайну, місць відпочинку, інших осередків соціальної комунікації.

Оперативна ціль 2.2.Покращення рівня соціальної комунікації мешканців громади та ступеня довіри між ними.

Завдання 2.2.1. Провести функціональну реорганізацію діючих будинків культури, клубів, бібліотек та їхнє перетворення на інклюзивні осередки соціальної комунікації, громадських презентацій та організованого дозвілля. Реконструкція зі зміною простору та розширенням функцій будинку культури в адміністративному центрі громади. Інвентаризація наявних площ  закладів культури в старостинських округах та наступна модернізація,  облаштування на їхній базі комфортних місць для соціального спілкування. Підключення закладів культури до швидкісного Інтернету, створення зон вільного wi-fi.

Завдання 2.2.2. Стимулювати розвиток ініціатив ремісництва, автентичного народного мистецтва. Реалізація малих проектів, спрямованих на відродження та розвиток на території громади традиційних для неї народних промислів, стимулювання поширення місцевих страв. Також – підтримка народних колективів, традиційних обрядів.

Завдання 2.2.3. Створити на теренах громади нові інформаційно-комунікативні можливості для генерування та реалізації пропозицій з її розвитку від різних соціальних груп. Створення комунального коворкінг-центру як простору для діяльності громадських організацій (формалізованих та ні), волонтерів, проведення тренінгів, громадських акцій, ділових зустрічей, презентацій та ін. активностей. Організація та проведення місцевих конкурсів, спрямованих на покращення життя громади.

Завдання 2.2.4. Поширення надання соціальних послуг, в тому числі для людей із інвалідністю, з залученням громадськості. Оснащення Центру  надання соціальних послуг Кострижівської селищної ради, підтримка його роботи. Стимулювання залучення волонтерів та громадських організацій до соціальної роботи. Відкриття на базі колишньої Кострижівської дільничної лікарні – реабілітаційного центру для військовослужбовців та ветеранів.   

Оперативна ціль 2.3.Покращення управління громадою.

Завдання 2.3.1. Оновити документацію землеустрою громади та майна комунальної власності. Розробка єдиної та розширеної документації з землеустрою та занесення нових даних до існуючої ГІС (геоінформаційної систами) громади, що передбачає оновлення існуючої інформації та внесення нової (виготовленя картографічної основи землекористування, визначення меж природно-заповідного фонду, земель лісогосподарського призначення та водного фонду). Проведення комплексної інвентаризації майна комунальної власності громади.

Завдання 2.3.2. Цифровізація  адміністративних послуг, що надаються громадою, запровадження та поширення електронних сервісів. Забезпечення технічної та безпекової можливості підключення селищної ради до державних електронних реєстрів, створення між адміністративним центром та старостинськими округами корпоративної управлінської мережі громади, її підключення до районної та обласної. Розширення можливостей наявного сайту сільської ради так, аби можна було надавати низку послуг дистанційно (або створення нового). Запровадження системи електронного документообігу, інших електронних сервісів. Запровадження електронного погосподарського обліку та власного статистичного обліку. Спеціалізоване підвищення кваліфікації штатних працівників. Навчання фахівців та поширення інформації серед мешканців громади про нові можливості.

Завдання 2.3.3. Підвищити професійній рівень управлінських кадрів та депутатів сільської ради. Підготовка та реалізація «м`яких» проектів, спрямованих на підвищення кваліфікації штатних працівників виконкому ради, а також навчання депутатів: організація стажувань, вивчення досвіду інших громад – в Україні та за кордоном, проведення цільових навчань на базі громади – відповідно до визначених пріоритетів, створення для цього матеріально-технічних необхідних умов (обладнання тренінгового приміщення).

5.4 Стратегічна ціль 3. Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом

         Бажання людини жити в тій чи іншій місцевості ґрунтується не лише на можливостях заробити – існують інші чинники, що обумовлюють вибір. Як засвідчує практика інших країн та територіальних громад – насамперед, це рівень комфорту життя, можливості отримати значний перелік різноманітних якісних послуг, безпеки у всіх її проявах, включно з екологічною. Вдалий розвиток зазначених складових сприятиме тому, що територія перетворюється на бажане місце для життя (не завжди – роботи). До того ж на наших очах спостерігається підвищення рівня вимог до побуту, що необхідно враховувати  громаді.

Для досягнення цілі громада планує вкласти  ресурси у розвиток освітянської мережі з одночасною її оптимізацією, забезпечення доступності  та якості освіти. Одночасно вона дбатиме про фізичний розвиток підростаючого покоління, вкладаючи ресурси в спортивні об`єкти. Втім вони будуть відкриті для всіх бажаючих мешканців громади, що сприятиме формуванню здорового соціального клімату. Реконструкції та розширення зазнає комунальна інфраструктура – йдеться не лише про дороги, транспорт, водопостачання, вуличне освітлення, охорону здоров`я, але й інші види послуг, не доступні переважній більшості мешканців громади на час розробки стратегії розвитку або їх рівень є незадовільним. Водночас громада прагнутиме вивести на якісно новий рівень розв`язання питань громадської, цивільної, екологічної безпеки як складових привабливості території. Значна увага приділятиметься водним ресурсам (як питної води, так і стану водоймищ), адже, поруч із чистим повітрям, це одна із двох головних складових для формування здорового природнього середовища. 

Досягнення стратегічної цілі пропонується через таку структуру операційних цілей та завдань.

Оперативна ціль 3.1.Забезпечення доступу до якісної освіти та послуг у сфері культури і спорту.

Завдання 3.1.1. Модернізувати заклади дошкільної та шкільної освіти, в т.ч. з урахуванням інклюзії, забезпечити відповідність їхнього оснащення та комплектації вимогам НУШ, запровадження спеціалізацій, зокрема STEM-освіти. Передбачається розвиток та модернізація мережі закладів дошкільної та загальної середньої шкільної освіти, запровадження засад концепції нової української школи. Для цього реалізовуватимуться проекти, що мають змінити традиційну побудову внутрішнього облаштування школи та умови навчального процесу й виховання, сформувати новий освітній простір, забезпечити інклюзивність освітніх послуг. Також для цього ремонтуватимуться приміщення, закуповуватимуться та встановлюватимуть комплекти мультимедійного обладнання для спеціалізованих кабінетів, розвитку STEM-освіти, інших спеціалізацій.

Завдання 3.1.2. Створити інфраструктуру власної системи позашкільної освіти. Передбачається створення та розвиток мережі позашкільної освіти громади, що надаватиму відповідні послуги на всій її території відповідно до потреб мешканців, забезпечення її інституційної спроможності, залучення до громади інших можливостей надання послуг із позашкільної освіти.

Завдання 3.1.3. Реконструювати наявну та створити нову спортивну інфраструктуру. Реконструкція наявних сільських стадіонів у найбільших селах громади, створення спортивного комплексу громади, облаштування мережі спортивних майданчиків, встановлення вуличних тренжерів, облаштування спортивних залів. Інформаційні кампанії щодо використання спортивної інфраструктури та ведення здорового способу життя.

Оперативна ціль 3.2. Покращення комунальної інфраструктури та надання комунальних послуг.

Завдання 3.2.1. Реконструювати дороги та вулиці, впорядкувати прилеглу до них території та дотичну інфраструктуру. Поетапна реконструкція та капітальний ремонт доріг, вулиць, впорядкування прилеглої території.

Завдання 3.2.2. Розширити перелік, обсяги та території надання комунальних послуг. Придбання спеціальної техніки для комунального підприємства селищної ради, модульного обладнання, облаштування необхідних для надання розширеного переліку послуг приміщень. Залучення до надання окремих комунальних послуг (чи необхідності суттєвого збільшення їхнього обсягу) приватних підприємств.

Завдання 3.2.3. Створення системи централізованого водопостачання та водовідведення. Забезпечити якісне та стале водопостачання та водовідведення для мешканців та підприємств територіальної громади шляхом будівництва та модернізації відповідної інфраструктури протягом 2025-2030 років, шляхом залучення інвестицій для проведення комплексного техніко-економічного обґрунтування, розробка проєктно-кошторисної документації (ПКД) на будівництво/модернізацію об'єктів водопостачання та водовідведення, будівництво нових водозабірних споруд, очисних станцій водопостачання, водопровідних мереж, каналізаційних насосних станцій, очисних споруд водовідведення, каналізаційних мереж.

Завдання 3.2.4. Прокладання газопроводу середнього тиску до с. Йосипівка Звенячинського старостинського округу з метою підведення газопостачання до кожного домогосподарства населеного пункту.

Оперативна ціль 3.3.Забезпечення громадської безпеки.

Завдання 3.3.1. Забезпечити умови для якісного та своєчасного надання послуг із охорони здоров`я. В громаді працює одне комунальне неприбуткове підприємство, що надає відповідні послуги. Для  покращення роботи для нього буде створена необхідна матеріально-технічна база, розроблятимуться та ухвалюватимуться місцеві галузеві програми, що спрямовуватиметься на оновлення медичного обладнання.

Завдання 3.3.2. Поширити зовнішнє освітлення в населених пунктах громади. Поетапне встановлення мереж сучасного LED-освітлення в населених пунктах громади.

Завдання 3.3.3. Забезпечити розвиток системи цивільного захисту населення, в т.ч. на засадах добровільності. Розширення діяльності існуючої місцевої пожежної охорони на збільшену територію громади, закупівля необхідного спорядження й обладнання. Заохочення волонтерів – проведення кампанії щодо популяризації добровільних пожежних команд, заохочення учасників. Професійне навчання пожежників (штатних та добровольців) та вивчення існуючого досвіду.

Завдання 3.3.4. Підтримати співпрацю громади з Національною поліцією України. Поетапне запровадження інтелектуальної системи відеоспостереження в громаді.

Завдання 3.3.5. Техногенна безпека.   У 2025-2030 рр. основну увагу передбачається зосередити на виконанні завдань регіональних та державних програм. Програми запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій, оперативного реагування на них та забезпечення пожежної безпеки в Чернівецькій області. Програми створення і використання матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природнього характерів та їх наслідків.Постійне виділення коштів для безперебійного функціонування пожежної команди.

Оперативна ціль 3.4. Збереження довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки та стале використання природних ресурсів, запровадження   енергоефективності.

Завдання 3.4.1. Ліквідувати стихійні сміттєзвалища, створити централізовану системи збирання, сортування, вивезення та утилізації твердих побутових відходів на основі екологічно безпечних технологій. Поетапна ліквідація всіх стихійних сміттєзвалищ у селах з наступним веденням системи штрафів за порушення поводження з ТВП. Запровадження у всіх населених пунктах  громади централізованої системи роздільного збору, вивозу та первинної утилізації ТВП, закупівля для цього необхідної техніки та обладнання.

Завдання 3.4.2. Організувати очищення річок, ставків, на теренах громади, відновлення земель та екосистем, облаштувати загальнодоступні «зелені» зони відпочинку та біля водойм. Участь громади у проекті+ міжмуніципального співробітництва, що спрямований на поетапну санацію малих річок, озер, ставків, меліоративних каналів на їхніх теренах. Розчищення та облаштування малих джерел води. Облаштування низки зон відпочинку на березі р. Дністер та прилеглій території. Проведення інформаційних кампаній.

Завдання 3.4.3. Запровадити енергозберігаючі технології та сприяти  використанню відновлювальних джерел енергії. Комплексна термоізоляція приміщень закладів та установ комунальної сфери. Стимулювання  використання мешканцями громади пристроїв, що використовують енергію сонця, вирощування енергетичних культур. Запровадження в комунальній сфері системи енергоменедженту.

Завдання 3.4.4.  Зобов’язання та заходи у сфері охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів. Контроль за станом якості атмосферного повітря в населених пунктах громади та дотримання норм природоохоронного законодавства: технічне оснащення системи спостереження за станом забруднення довкілля.

Завдання 3.4.5. Впровадження сучасних методів переробки твердих побутових відходів. Вирішення питань щодо покращення стану у сфері поводження з побутовими відходами: створення системи  роздільного збору та вторинної переробки відходів; створення потужностей з переробки та утилізації твердих побутових  відходів і рослинних відходів.

Завдання 3.4.6 Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів.

Поліпшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів:

1. Розробка комплексу програмних заходів та дій з адаптації території, в тому числі зелених насаджень до зміни клімату, сприяння покращення мікроклімату в зонах житлової забудови;

2. Розробка Програми та вдосконалення нормативно-правового регулювання екополітики Костроижівської територіальної громади. Розробка заходів (план дій, програм) щодо:

-  боротьби з деградацією орендованих земель сільськогосподарського призначення  та опустелюванням (досягнення нейтрального рівня деградації земель  - стабільного рівня органічного вуглецю (гумусу) у ґрунтах сільськогосподарських угідь в межах 2,24% - 3,19%, зі збільшення не менше ніж на 0,1%);

- упорядкування орних земель шляхом виведення з їх складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших непридатних для розорювання угідь;

- відтворення лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень;

- відновлення лучних, водно-болотних та інших антропогенних змінених екосистем, створення і відновлення сіножатей та пасовищ;

3. Розробка заходів щодо раціонального використання питної води та водозбереження.

Стратегічна ціль 1: Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей, відновлення гірничо-видобувної та переробної галузей виробництва.

Стратегічна ціль 2: Формування згуртованої територіальної спільноти  соціально активних та відповідальних  громадян.

Стратегічна ціль 3: Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом

6. Механізми реалізації  Стратегії.

6.1 Основні механізми реалізації  :

1. Організаційно-управлінський - передбачає розробку та реалізацію на основі Стратегії програмних та нормативних документів: програми соціально-економічного розвитку, охорони довкілля та інших; прогнозування базових параметрів розвитку; координацію заходів місцевої політики; моніторинг, контроль та коригування виконання стратегії;

2. Фінансово-бюджетний - передбачає закладання коштів у бюджеті на реалізацію проєктів стратегії; об`єднання кошті громад на основі міжмуніципального співробітництва для виконання спільних завдань; одержання державних субвенцій на державні пріоритети;  залучення кредитів; стимулювання небанківського фінансового сектору; розробку інвестиційних проєктів; стимулювання залучення коштів мешканців, підприємств та організацій, закордонних інвесторів; залучення грантів;

3. Організаційно-економічний - передбачає комплексне  задіяння для  стимулювання  місцевого розвитку  потенціалу державно-приватного  партнерства,  кооперації,  міжрегіонального  та  міжнародного співробітництва  та  інших  механізмів,  зорієнтованих  на  активізацію  місцевої економічної  ініціативи;

Складові організаційно-економічного механізму для стимулювання економічного розвикту:

− державно-приватне партнерство ((передбачає побудову договірних відносин між  приватним  та  державним  (комунальним)  партнером));

−  кооперація (передбачає спільну господарську та іншу діяльність, створюється для поліпшення економічного стану членів кооперативу; виділяють три типи – виробничі, обслуговуючі, споживчі);

−  співробітництво територій (передбачає  поєднання  зусиль органів  місцевого  самоврядування  різних  адміні.-тер. одиниць  у  сфері  стратегічного  планування  для  вирішення  питань  місцевого значення; виділяють три види – міжмуніципальне, міжрегіональне, міжнародне);

−  активізація підприємництва (покликано сприяти  збільшенню  виробництва  товарів  та послуг,  насиченню  внутрішнього  ринку;  гарантує  створення  нових  робочих місць, зростання самозайнятості та зменшення безробіття)

4. Інституційний - поєднує такі механізми: стандартизації  та  сертифікації,  захисту  інтелектуальної власності  та  дотримання  авторського  права  продукції  (послуг), досягнення  їх  відповідності  міжнародним, стандартам, нормам якості та безпеки; правового  забезпечення  формування  єдиного  правового  поля для  здійснення  всіх  видів  економічної  діяльності; задіяння  потенціалу  місцевого  самоврядування  для стимулювання  громадської  активності; інформаційно-комунікаційного забезпечення.

6.2 Механізми фінансування  Стратегії.

Основними фінансовими механізмами реалізації Стратегії є:

1. Бюджетний – податки та збори, продаж та оренда комунального майна, місцеві та державні цільові програми, угоди щодо регіонального соціально-економічного розвитку;

2. Інвестиційний – корпоратизація комунальних підприємств (їх перетворення на господарські товариства); компенсація впливу;

3. Кредитний – облігаційні та безоблігаційні позики; кредити міжнародних фінансових організацій; місцеві гарантії;

4. Грантовий – міжнародна технічна допомога; гранти міжнародних донорських організацій; проєкти корпоративно-соціальної відповідальності; ендавмент (сума коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту)

У процесі реалізації проектів може застосовуватись кілька механізмів одночасно (грантовий та кредитний, грантовий та бюджетний тощо).

Основні джерела фінансування виконання завдань стратегії:

- Власні надходження селищного бюджету

-Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР)

- Український культурний фонд

- Секторальна бюджетна підтримка ЄС (в разі поновлення)

- Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку

- Галузеві державні субвенції (НУШ, «спортивна», інтернет-субвенція, ЦНАПи та ін.)

- «Екологічні кошти» державного та обласного бюджетів

- Приватні кошти

- Кошти міжнародної технічної допомоги

7. Рекомендації

•        Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з міського бюджету і приватних коштів на додаток до підтримки  з державного та обласного бюджетів, а також програм МТД.

•        Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема ЄС, США), має важливе значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації стратегії.

•        Досвід інших регіонів і країн може прискорити реалізацію проектів і сприяти отриманню максимальної віддачі.

•        Відповідно до передбачених стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проектів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії

•        Реалізацію твердих проектів робити через місцеве замовлення у процедурі передбаченою чинним законодавством України.

                                                      ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                       Рішенням № 3-33/2025

                                                                            33 сесії VIII  скликання               

                                                                            Кострижівської   селищної   ради    

                                                                            Чернівецького     району     

                                                                            Чернівецької області

                                                                            від  18.07.2025року   

                                        Селищний голова                       Віталій БЕРКОВСЬКИЙ

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Кострижівської територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області

2025 - 2030 роки

2025 рік

Зміст

Зміст                                                                                                                      2

Вітальне слово селищного голови                                                                      4

Вступ                                                                                                                     5

1.     2.ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ                                                              8

2.1.      Коротка характеристика громади                                                                                   8

2.2      Історична довідка                                                                                                      9

2.3      Коротка характеристика області та району                                                                    15

2.4     Структура економіки Кострижівської громади                                                     8

2.5     Торгівля та послуги Бюджет Кострижівської селищної ради                            18

2.6     Спорт,туризм та рекреація                                                                                     19

2.7.    Фінанси                                                                                                                    20

2.8.    Соціальна сфера                                                                                                      20

     2.9    Природно – ресурсний потенціал                                                                                     22

     2.10.  Транспортна інфраструктура                                                                                            23

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ                                   23

3.1 Інерційний сценарій розвитку.                                                                                          24

3.1.1 Базові припущення – національний рівень:                                                                   24

3.1.2 Базові припущення – місцевий рівень:                                                                           25

3.1.3 Результат інерційного сценарію:                                                                                     25

    3.2. Модернізаційний сценарій розвитку                                                                                   26

3.2.1 Базові припущення - національний та регіональний рівень:                                       26

3.2.2 Базові припущення – місцевий рівень:                                                                           27

3.2.3 Результат модернізаційного сценарію:                                                                           27

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОСТРИЖІВСЬКОЇ ГРОМАДИ 28

4.1. Стратегічне бачення                                                                                                           28

5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ                                    28

5.2 Стратегічна ціль 1. Створення умов для розвитку підприємництва,  застосування інновацій, поширення органічного землеробства, екотуризму та використання  транзитно-логістичних можливостей                                                                                                                                28

Оперативна ціль 1.1.Стимулювання розвитку економічної активності на теренах громади.  29

Оперативна ціль 1.2. Маркетинг громади.                                                                             30

5.3 Стратегічна ціль 2.Формування згуртованої територіальної спільноти  соціально активних та відповідальних  громадян                                                                                                        31

Оперативна ціль 2.1.Сприяння розвитку громадянської активності та  участі мешканців в житті громади, забезпечення умов для гендерної рівності.                                                             31

Оперативна ціль 2.2.Покращення рівня соціальної комунікації мешканців громади та ступеня довіри між ними.                                                                                                                                    32

Оперативна ціль 2.3.Покращення управління громадою.                                                     33

5.4 Стратегічна ціль 3. Розвиток локальної інфраструктури для підвищення рівня послуг, комфорту та безпеки життя, роботи, відпочинку й занять спортом                33

Оперативна ціль 3.1.Забезпечення доступу до якісної освіти та послуг у сфері культури і спорту.   34

Оперативна ціль 3.2. Покращення комунальної інфраструктури та надання комунальних послуг.   34

Оперативна ціль 3.3.Забезпечення громадської безпеки.                                                      35

Оперативна ціль 3.4. Збереження довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки та стале використання природних ресурсів, запровадження   енергоефективності.                        36

6. Механізми реалізації  Стратегії.                                                                    38

6.1 Основні механізми реалізації  :                                                                                        38

6.2 Механізми фінансування  Стратегії.                                                                                39

7. Рекомендації                                                                                                    40

Вітальне слово селищного  голови

Шановні мешканці Кострижівської громади!

Кострижівська територіальна громада утворена 24  грудня 2017 року в рамках адміністративно-територіальної реформи .

Виконавчим комітетом разом з депутатським корпусом та громадськістю було прийнято рішення про розробку Стратегії розвитку, місія якої полягає визначенні основних цілей та напрямків розвитку нашої громади, та у впровадженні сучасних інструментів менеджменту, що надасть змогу об’єднаній Кострижівській громаді реалізувати наявний потенціал, покращити конкурентоспроможність, що допоможе привернути увагу інвесторів та грантодавців.

Проєкт Стратегії  на 2025-2030 рр. формувався в умовах:

• складної економічної ситуації в нашій громаді та і в Україні через закриття підприємств, катастрофічне зменшення робочих місць, невдоволення серед населення роботою, як органів виконавчої влади так і органів місцевого самоврядування та збройної агресії російської федерації проти України;
• більшість мешканців громади відчувають на собі вплив негативних факторів, притаманний сільській місцевості України, недостатній рівень охорони здоров`я, погана якість доріг, брак освітлення, погіршення якості води та стану навколишнього природного середовища, незадовільний характер сфери сервісу та ін.

Як наслідок – значна частина мешканців громади схильна залишати її межі.

Підготовка цього важливого документа відбувалась за участю  представників всіх адміністративних одиниць, які увійшли до складу Кострижівської громади, депутатів, представників місцевих закладів, підприємств та установ, приватних підприємців, громадських активістів, різногалузевих фахівців.

Стратегія розвитку громади є живим документом, до якого можуть (і повинні) вноситися зміни, щоб максимально скористатися усіма можливостями розвитку і мінімізації ризиків.

Бажаю всім наполегливості в зміцненні громади і наснаги в її соціально-економічному розвитку, щоб ми разом збудували краще майбутнє для нових поколінь.

З повагою,

селищний голова                Віталій Берковський

1. ВСТУП

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 р., призвів до утворення 24 грудня 2017року Кострижівської селищної об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.

потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,

збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Кострижівська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов’язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси. Також великий вплив на бачення майбутнього розвитку громади має широкомасштабне вторгнення російської федерації.

Проєкт Стратегії враховує нинішній стан Кострижівської громади, основні пріоритети розвитку наших населених пунктів, конкретні завдання щодо підвищення ефективності використання виробничого та трудового потенціалу та водночас пропонує позитивний варіант її розвитку. Ґрунтується на комплексі галузевих програм, законодавчих та правових актів, пропозиціях та думках депутатського корпусу, керівників бюджетних установ, структурних підрозділів Кострижівської селищної ради, підприємств та організацій сіл та селища, спирається на цінності, які висловлюються та шануються  мешканцями громади.

Стратегія дає відповіді на ключові питання, що стоять перед громадою: збереження її середовища, підвищення ступеня комфортності, створення безпечного простору для життя та ведення бізнесу, стимулювання  громадської  та  підприємницької активності, розвиток власних продуктивних сил, зокрема – розвиток туризму, модернізація інфраструктури, розширення пропозиції робочих місць, що в цілому відповідає як її інтересам, так і засадам державної регіональної політики.

З метою реалізації комплексного підходу до планування Стратегії було проаналізовано факти, які вдалося досягнути в попередній період.

В результаті сформовано основні цілі та напрямки роботи, реалізація яких за відносно поміркованих капіталовкладень та збільшення участі мешканців громади у її розвитку та благоустрої дозволяє сподіватись на позитивні зміни.