Паспорт громади 2021

Дата: 21.05.2021 08:53

Кількість переглядів: 752

КОСТРИЖІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ПАСПОРТ

КОСТРИЖІВСЬКА СЕЛИЩНА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

2021 рік

Юридична адреса: вул. Заводська,81, селище Кострижівка, Чернівецький район Чернівецька обл., 59410

Код ЄРДПОУ 04418185, телефон (03737) 2-73-42, E-mail  kostrrada@ukr.net

Сайт – kostrrada.gov.ua

Дата утворення: 24 грудня 2017 року

І. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Загальна площа території - 37,44 км²

ІІ. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Селище міського типу Кострижівка розташоване на правому березі Дністра, за 19 км на північний захід від м. Заставна та 53 км  від обласного центру м. Чернівці.

Через селище проходить залізниця Чернівці-Тернопіль. Є залізнична станція.             Населення — 2 646 чоловік. Селище об’єднує в собі два населені пункти – селища Лука й Кострижівка, які до 1959 року розвивалися незалежно один від одного.

Найважливіші події в історії селища Кострижівка

1740 р. – перша писемна згадка про селища Лука і Кострижівка.

1740 р. – капітан Атанасій Зінте (Цинте) на березі Дністра заснував чоловічий              монастир.

1783 р. – австрійська влада ліквідувала Луківський монастир.

1828 р. –  в с. Лука відбувся селянський бунт.

1848 р. – австрійський уряд скасував панщину.

1849 р. – в центрі селища встановлено дубовий хрест в честь скасування панщини. У 1898 р. його замінено кам’яним, який стоїть і нині.

1866 р. – відбувся голод в селищах Лука і Кострижівка, Кострижівку люди стали  називати Голоднівкою.

1885 р. – в селі Лука відкрито першу початкову школу-дяківку.

1886 р. – збудований плаваючий млин, власником якого був заможний господар            Тиманчук Іван.

1889 р. – збудована Луківська Свято-Миколаївська церква.

1889 р. – збудована залізнична вітка Коломия-Кострижівка, а в 1898 р. залізничний  міст Кострижівка-Заліщики.

1899 р. – початок трудової еміграції. Першим виїхав у Канаду разом з сім’єю              Калинюк Іван. А вже на 1913 р., за статистичними даними з цих сіл всього емігрували 121 особа.

1902 р. – Назарик Олексій викопав першу криницю в с. Лука.

1905 р. – відкрито Народний дім в с. Лука.

1908 р. – збудована перша громадська школа у с. Лука.

1912 р. – утворилося культурно-просвітницьке товариства «Січ», яке сприяло розвитку  національної самосвідомості селищною молоді.

1912 р. – австрійський підприємець Марко Фішер заснував цукрозавод «Хрещатик».

Літо 1913 р. – у місцевої письменниці Сидонії Гнідої гостювали політичний діяч і письменник Володимир Винниченко з сім’єю, письменник Микола Коваленко, публіцист Лев Юркевич.

липень 1914 р. – у місцевої письменниці Сидонії Гнідої гостювали письменники  Ольга Кобилянська і Микола Євшан.

1915 р. – відбуваються кровопролитні бої Першої світової війни, в результаті чого селища Кострижівка і Лука були повністю знищені. Для військових потреб австрійці збудували на толоці с. Лука двоярусну піч і канатну дорогу до м. Заліщики (через річку Дністер).

11 листопада 1918 р.– окупація сіл Лука і Кострижівка румунськими військами.

1918 р. – румунська влада заборонила діяльність товариства «Січ».

3 листопада 1918 р.– жителі Бабалюк Олександр та Іванчук Петро були делегатами Буковинського віча.

1919 р. – жителі селища Назарик Василь, Маркевич Йосип і Вигнан Тодор воювали у складі військ Української Галицької Армії, а потім відстоювали Українську державу в армії Симона Петлюри.

1923 р. – відкрито першу громадську початкову школу у Кострижівці за часів            румунської влади (перший директор Паладій Ю. М.).

1928 р. – підприємець Арія відкрив у Кострижівці гіпсовий завод.

28 листопада 1928 р.– подано звернення консиліуму примарії с. Кострижівка до              Чернівецької префектури про навчання дітей українською мовою.

9 грудня 1929 р.– хутір Кострижівку перетворено  і відокремлено від  села Звенячина.

1936 р. – збудована Кострижівська Свято-Миколаївська церква.

28 червня 1940 р. – селища Лука і Кострижівку окупували радянські війська.

22 червня 1941р.– початок німецько-радянської війни.

5 липня 1941р. –  знищено політичних в’язнів на залізничному мості Кострижівка- Заліщики.

Травень 1942 – серпень 1943 рр. – у Кострижівці діяла підпільна антирумунська організація, яку створив Олег Томашевський.

29 березня 1944 р. – Кострижівка звільнена від німецько-румунських окупантів.

10 травня 1944 р. – перша велика мобілізація кострижівських чоловіків на                радянсько-німецький фронт.

1945 р. – у Кострижівці відкрито фельдшерсько-акушерський пункт.

1940-1950 рр. – час сталінських репресій. Жертвами тоталітарної системи стали 43 жителі сіл Лука й Кострижівка.

1946-1947 рр. – відбувся голод в селищах Лука і Кострижівка, померло 40 чоловік.

1948р. – після війни встановлена поромна переправа Кострижівка-Заліщики.

1 вересня 1948 р.– Луківська школа стала семирічною.

25 липня 1948 р.– в с. Лука створений колгосп імені Крупської, а в с. Кострижівка –  колгосп «Дружба».

1952 р. – в Кострижівці збудована хлібопекарня.

1952 р. – цукрозавод «Хрещатик» збудував відомчий дитячий садок.

1 вересня 1955р. – Луківська школа стала середньою.

1955-1957 рр. – через ліс прокладена гравійована дорога до с. Звенячин.

1958 р. – відкрита стаціонарна лікарня на 20 ліжок і поліклініка.

1959 р. – об’єднано селища Лука і Кострижівка в селище міського типу Кострижівка.

1960 р. – засноване автопідприємство.

Жовтень 1964 р. – збудоване нове приміщення Кострижівської середньої школи.

1964 р. – збудоване нове приміщення Кострижівської дошкільної установи.

1967 р. – відкрита музична школа.

1970 р. – в пам’ять про загиблих односельчан жителі селища встановили пам’ятник.

1971 р. – збудовано приміщення селищної ради.

17 липня 1983р. - відкрито нову чотириповерхову Кострижівську лікарню. Вона                стала лікувальним центром також для навколишніх сіл – Бабина, Прилипче, Звенячина, Хрещатика і Репужинців.

1985р. – створений музей цукрозаводу «Хрещатик».

1989р. – у селищі виникло товариство «Просвіта» (голова Слободян Д.В.).

липень 1990р.,– утворився осередок Народного Руху України за перебудову (голова                Площанський М.П.).

1991р. – встановлено металевий хрест біля залізничного моста в пам’ять жертв              сталінського режиму та флагшток з українським жовто-блакитним прапором.

24 серпня 1991р. – Україну проголошено самостійною і незалежною державою.

1 грудня 1991р.– жителі селища беруть участь у Всеукраїнському референдумі та              виборах президента України.

Вересень 1993 р. – збудоване і висвячене нове приміщення Кострижівської Свято-          Миколаївської православної церкви Київського патріархату.

1994р. – завершено будівництво приміщення відділення зв’язку і телефонної станції.

1997 р. – добудована дзвіниця і повторно висвячена Кострижівська православна              церква Київського патріархату.

1998 р. – створено фольклорно-етнографічний ансамбль «Василиха», який в 2004р.         став народним.

Червень 1998 р.– збудовано молитовний будинок ЄХБ.

2000 р. – біля залізничної станції збудувала каплицю Стецюк В.І.

2000 р. – утворилося комунальне господарство, першим начальником став              Васильєв Ю.Б.

8 листопада 2000 р. – збудована Кострижівська Свято-Миколаївська православна              церква Російського патріархату.

2002 р. – на роздоріжжі, при в’їзді в селище, Вакарюк О.І. встановив пам’ятний хрест.

2003 р. – на власному обійсті збудував каплицю Маркевич Г.Я.

2003 р. – в центрі селища, на роздоріжжі доріг, встановила статую Божої Матері              Калинюк О.О.

2004 р. – на власному обійсті спорудив каплицю Вітюк С.В.

2004 р. – до селища через Дністер збудовано газопровід та повністю газифіковане селище в 2005 р.

2005р. – житель Мисик Р.М. відкрив першу приватну аптеку.

Лютий 2007 р. – районна споживча спілка відкрила торговий заклад «Маркет».

Вересень 2007 р. – збудована селищна площа, на якій встановлено пам’ятник              Т.Г.Шевченку. (Селищний голова – Старко В.Я.)

січень 2008 р. – завершено реконструкцію універмагу «Жовтень» під навчальний            корпус початкової школи.

Листопад 2008 р. – збудовано торговий заклад «Веселка» (приватний підприємець            Капіцька Т.А.).

2008 р. – на вулиці Луківській приватний підприємець Ільчук В.М. збудував              каплицю.

Грудень 2008 р. – завершено встановлення пластикових труб селищного водогону на              вулиці імені Ольги Кобилянської.

Січень 2009 р. – у селищі відкрито філію приватбанку. 2010 р., грудень – завершено встановлення пластикових труб селищного водогону  східній частині селища.

2011 р. – четвертий поверх лікарні реконструйовано під кардіологічний.

Квітень 2016 р. – визначення статусу гуртожитку – «соціальне житло».

24 серпня 2016р. на площі селища поряд з пам’ятником Т.Г.Шевченку відбулось відкриття встановленого «Меморіалу Небесної Сотні», за проектом Старка О.П.

       05.01.2018 р.- створено Кострижівську ОТГ.

Звенячин - зелений куточок Північної Буковини, звабливий історією і красотою, де тісно переплелися минуле і сучасне Мальовнича земля, горниться своєю щедрою красою до блакитних вод Дністра. Таку назву воно носить з давніх- давен. Існує дві легенди звідки походить назва села. " Було це дуже давно. Посилився на цій місцевості чоловік, який згодом почав виливати дзвони. Дзвони були настільки гучними, що їх відлуння було чути на багато миль від оселі майстра. Потяглися до майстра люди звідусіль, щоб мати в своїх церквах такі гучні дзвони. Землю на якій жив майстер називали "Звенячин". Так і закріпилася ця назва. А друга легенда була така, "Колись давно-давно, коли в нашій місцевості ніхто не жив, повз неї проходило багато мандрівників і милувалися дивними горами, що наче дві сторожі охороняли річку Дністер. Але особливо їх приваблював дивний дзвін, що лунав з тих гір. Як же вони здивувалися, коли побачили, що ніжний дзвін лунав від безлічі струмків, витікавши з підніжжя мальовничої гори. Мабуть, тому зачаровані цим дзвоном, перші поселенці назвали село "Звенячин". 

Звенячин було одним із найрозвинутіших центрів торгівлі нашого краю, так, як воно знаходилося на границі між двома регіонами: Буковиною і Галичиною. Було тут 12 млинів, корчми, ларки, базар, куди звідусіль приїжджали люди і обмінювалися своїми товарами. Місцевість села знаходиться нагорі, а також у підніжжі біля р. Дністер. На горі переважно жили українці, місцеві селяни. А на низу жило дуже багато єврейських сімей, про що свідчить "Жидівський цвинтар", що знаходиться в селі. 

З XVI ст. – село опинилося в складі Турецької імперії і було в неволі турків 270 років. 1774 р. – Північну Буковину загарбали австрійські окупанти, які перетворили її в багатства. Край управлявся військовою адміністрацією. Населення поділялося на 4 основні групи. До першої належали заможні господарі - німці та австріяки. Другу групу становили середняки. В їхньому користуванні була пара волів і кілька корів. Третя група - бідняки, які не мали робочої худоби, а тільки по одній корові. До четвертої групи входили халупники, крім хати вони не мали нічого.

1891 -1910 рр. – з Буковини до Канади, Латинської Америки виїхало 22 жителі с. Звенячин.

 1908 р.  – в с. Звенячин була відкрита початкова школа.ationalbibliothek)

Під час Першої Світової Війни село було зруйноване. Як свідок тих подій в селі залишилося Австрійське кладовище.

6-12 листопада 1918 р. – село окупували окупували румунські інтервенти. В селі було утворено прикордонний пост і жандармія.

З 1918 р. поступово відновлюється село, відбудовуються будівлі, млини, корчми, життя продовжується. За часів Австро-Угорщини почали будувати нову школу.

1940 р. – в селі встановлено Радянську владу.

1944 р. – радянські війська прогнали румунів разом із німцями.

1945 р. – поновилося навчання в школі.

1970 р. – було урочисте відкриття Звенячинської школи.

1970-1991рр. школа була восьмирічною.

1991 р. – школа стала середньою.

05.01.2018 р. – село Звенячин ввійшло до складу Кострижівської ОТГ.

Прилипче – стародавнє слов’янське село. Вперше село Прилипче згадується в документах ХVІІ ст. Перша назва села Філіпе. Прилипченські нащадки старослов’янського племені тиверців. В Х-ХІ ст. територія села належала Київській Русі.

З середини ХІІ ст. – село належало Галицькому князівству.

1199 р. – 1349 рр. територія села належить Галицько-Волинському князівству.

В 1349-1359 рр. – село було захоплено Угорщиною.

1959-1436 рр. – територія села Прилипче в складі Шипинської землі входила до складу Молдавського князівства.

1514-1774 рр. – Прилипче під гнітом Австрії.

1848р. – скасоване кріпосне право в селі.

1848р. – покладений кам’яний хрест, де до скасування панщини били селян за непокору.

1907-1912 рр. – збудовано церкву, школу та резиденцію для пана.

1914 р. – з початком Першої світової війни, всі чоловіки здатні носити зброю, пішли на фронт.

1916 р.– на захід і на південний схід від села пройшли бої між російською та австрійською арміями.

1917 р.– Прилипче під гнітом Австро-Угорщини.

11 листопада 1918 року – село окупувала боярська Румунія.

З 1919 року – румунські власті почали брати на службу юнаків до війська.

28 червня 1940 році – в селі встановлена Радянська влада.

1940 р. – створено радгосп та земля роздана селянам.

7 липня  1941 року – німецько-румунські загарбники окупували село.

25 березня 1944 р.– село було звільнено від німецько-румунської окупації радянською армією.

1946 р. – розпочалася колективізація сільського господарства у селі.

1947р.– створено клуб, бібліотеку, початкову школу було переведено на семирічну.

1958р.– колгосп нагороджено орденом Леніна.

1974р.– колгосп «Ленінський шлях» було об’єднано з колгоспом ім. О.Кобилянської (с.Бабин)

05.01. 2018 р.– село ввійшло до складу Кострижівської ОТГ.

ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ

IV. НАСЕЛЕННЯ

Загальна чисельність  населення 4309 осіб

Щільність 116,43 осіб/км².

РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ

V. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

КЕРІВНИЦТВО

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ РАДИ (20 осіб)

ДЕПУТАТИ РАДИ (22 осіб)

VІ. ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ

АВТОШЛЯХИ

ЗАЛІЗНИЧНІ КОЛІЇ (протяжність) 8 км.

Автовокзали: -0 од.

Наявне сполучення між населеними пунктами громади: так,  ритмічність- щоденно, кількість рейсів 7

Зупинки громадського транспорту 4 од.

АЕРОПОРТИ – 0.

VІІ. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

Кількість домогосподарств - 1413 од.

Багатоповерхові житлові будинки -  34 од.,  квартир -  282од.

Приватний сектор   - 1370 од.

Кількість власників, що мають свідоцтво про право  власності на майно - 1003 од.

Частка домогосподарств/житлових будинків,  які обслуговуються  ОСББ – 0 од.,  ЖРЕП/керуючими компаніями - 1 од.

Наявні площі для забудови:

індивідуальних житлових будинків    –  га,

багатоповерхових житлових будинків/комплексів       –     га

Генеральний план розвитку території     –       (дата рішення про затвердження) або його елементів           –            (генплан населених пунктів, план зонування території, детальний план території, наявна проектна документація)

Комунальні підприємства – Кострижівське управління житлово-комунального господарства.

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Потужність наявної мережі електропостачання: інформація відсутня.

Кількість трансформаторних підстанцій: інформація відсутня.

Альтернативні джерела електроенергії:

Інформація про розпочате будівництво/монтаж нових електростанцій -відсутня.

Наявне вуличне освітлення: кількість вулиць:  57   од.,   протяжність  24,3  км.

ГАЗОПОСТАЧАННЯ

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Водогін __Кострижівський, Прилипченський (назва) , протяжність Кострижівський– 32 км; Прилипченський –6 км,  потужність 0,2 тис.м³/добу

Рік введення в експлуатацію ___, поточний стан: Кострижівський – задовільний, Прилипченський –  незадовільний.

Свердловини   2 од., запас води (Д^т) - 220  м³/добу

Кількість індивідуальних установок  питного постачання (криниць)   693 од.

Вулична водопровідна мережа  –  38 км.

ДАНІ ПРО АБОНЕНТСЬКУ МЕРЕЖУ

ВОДОВІДВЕДЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ

Очисні споруди - смт Кострижівка , їх характеристика - потребують обновлення.

Протяжність каналізаційної мережі – 18 км,  вигрібні ями  – 257 од.

Збір, сортування та утилізація сміття (характеристика наявних спецпідприємств, транспорту, площадок для збору та сортування сміття)    –    Кострижівське УЖКГ, використовує 1 сміттєвоз та полігон для ТПВ

Сміттєзвалища/скотомогильники – 2 од. (Кострижівське Прилипченське), характеристика Кострижівське,  площа – 4 га,  віддаленість від населеного пункту -1 км., Прилипченське, площа–1 га,  віддаленість від населеного пункту- 0,5 км.

Кладовища 9 од., стан утримання  задовільний.

ЗВ’ЯЗОК

Ретрансляційні вишки -2, з них:

ТБ- 0 од.,

Інтернет 4 од. (Агроком,Інтелект,Гольфстрим,Укртелеком) ступінь покриття території  71 %.

VІІІ. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Наявність матеріалів інвентаризації земель громади: Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області передано Кострижівській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки с/г призначення державної власності загальною площею 295,2207 га (наказ від 25.04.2018 року №24-708/14-18-сг).

Кількість власників, що мають державні акти на право власності/користування земельними ділянками: реєстрація відсутня, державні акти не видаються.

Наявність земельних ділянок для продажу через аукціон: відсутні.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

ІХ. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання-  42 од., в тому числі:

юридичних осіб- 2 од., з них економічно активних (бюджетоутворюючих)- 0 од.; фізичних осіб-підприємців - 40 од., з них ведуть діяльність - 37 од.

ЦНАПи  1 од., кількість послуг, що надаються 65 од.

Агенції місцевого розвитку 0 - од.

Відділення/філії банків   -0 од., страхових компаній-0 од..

Діючі програми підтримки малого і середнього бізнесу - 0 од.  

Х. ТОРГІВЛЯ ТА ПОСЛУГИ

ХІ. СПОРТ, ТУРИЗМ ТА РЕКРЕАЦІЯ

ХІІ. ФІНАНСИ

ДОХОДИ бюджету всього 28034,7 тис. грн, з них власні доходи 10585,0 тис. грн, трансферти/базова дотація 17449,7 тис. грн 

Власні доходи за видами надходжень:

ВИДАТКИ бюджету всього _28034,7 тис. грн, з них за функціями: 

ХІІІ. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Загальна кількість комунальних установ, що перебувають на балансі громади __ од.

ОСВІТА

Підвезення учнів до школи 67 осіб,  наявність шкільного автотранспорту 2 од.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Наявність автомобілів швидкої допомоги всього  1 од.

КУЛЬТУРА

Об’єкти незавершеного будівництва соціальної сфери –0 од.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Установи соціального призначення - 0од.

ХІV. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ГРОМАДИ

Приміщення для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:

правоохоронної діяльності  –0 од.,

реєстрації актів цивільного стану та майнових прав -  1 од.,

пенсійного забезпечення  -   1  од., 

соціального захисту -  1 од.,

пожежної безпеки -   1  од.,

казначейського обслуговування –0 од.

Додаток 1

Пам’ятки археології

Додаток 2

Пам’ятки історії

Додаток 3

Пам’ятка архітектури