Вівторок, 12 червня 2018 05:01

Культура, освіта, наука, бібліотека – це дзеркало суспільства

Прийшов час змінювати гуманітарну політику. Українська культура сьогодні нагадує нам модель радянських часів. Настав час позбутися тих культурних заходів, які не впливають на розвиток Людини.

Сьогодні при ОТГ треба відновити повноцінну роботу сільських клубів та бібліотек. Фактично при об’єднаній громаді ми можемо мати інтелектуальну культуру. Село без молоді – це не село! Треба добре подумати, що робити, щоб молоді було цікаво жити в селищі. Культура покликана виховувати молодь – за це держава платить.

Як ми бачимо роботу з молоддю? Останнім часом частіше чуємо про формування нового типу суспільств в громадах. Чого найбільше потребує культура? Я би сказала – української національної культури, основаній на культурі наших предків. А як ми хочемо говорити про реформи в культурі, якщо нічого не міняється, а тільки одні розмови? Нічого новітнього в культурі ми не маємо! Не можна кидати напризволяще сільські клуби, бібліотеки. Це все повинно працювати, а не існувати.

Для розвитку культури на даному етапі треба залучати підприємців ОТГ, політичні партії. І обов’язково змінити гуманітарну політику, наблизивши її до потреб людей. Духовність, моральність стали для людей чужими. Минуле вони знають, а майбутнє їм байдуже. Іноді здається, що сьогоднішня молодь випала із ланцюга з’вязків поколінь і живе одним днем. Нажаль, нема у нас державного і суспільного замовлення на виховання дітей, молоді.

В барах, кафе в тютюновому тумані «тусуються» ті, кому 14-15 років. Яке потомство може дати ця молодь. Як спасти молодь? Про це повинні думати батьки, влада, педагоги, культура і богослови. У розвинених державах суспільство самоконтрольоване і там на це не витрачається багато коштів.

Культура – це не тільки танці, музика. Селищна рада підняла питання активізації роботи гуртків (клубів) по інтересах, як в інших державах. Фактично ми повинні готувати молодь жити в Європі.

Не треба розтягувати ці питання на роки, їх слід вирішувати негайно. Нажаль держава досі розглядає культуру як галузь, а не як основу суспільного розвитку. Відсутність реформ в культурі виштовхує її на узбіччя світових процесів. Не розроблено механізму залучення громадськості до управління культурою. Тому Кострижівська громада поставила ці питання гостро.

Молодь в Кострижівській ОТГ сама запропонувала реформувати культуру, тому що дана галузь сьогодні не виконує роль рушійних сил і не покладає мостів у майбутнє.

Пару слів треба сказати про бібліотеки. Який парадокс. Обласними, міськими та іншими бібліотеками відає міністерство культури, а наукові, шкільні бібліотеки – парафія міністерства освіти. Стан, у якому перебувають ці бібліотеки – це залізобетонні радянські. Нема комп’ютерів, записують на карточках. Немає електронних каталогів.

Наприклад у Польщі вже 15 років триває модернізація бібліотек. Кожна бібліотека має потужний сайт. А у нас ще не модернізована інфраструктура бібліотек. Фонд бібліотек не поповнюється. Розумію, що люди менше читають, мають інтернет, телебачення. Електронними книгами сьогодні нікого не здивуєш. Бібліотеки втратили життя і подібні на «братські могили» книг.

Іноді таке відчуття, що культуру накрила хвиля. Жителі підтримують керівництво Кострижівської об’єднаної громади, яке хоче робити зміни у місцевих закладах культури.

Треба вивести з летаргічного сну культуру, вдихнути в неї нове життя. Будинок культури повинен перетворитись на центр громадської освіти населення, а також повиннен бути центром розвитку, цікавих зустрічей.

Треба казати правду, що при незалежності України будинок культури слабенько працював увесь час. Працівник, який відповідав за культуру в селищі не зміг перетворити будинок культури в осередок громадської активності. Скільки часу було втрачено!

Нова структура буде навчати, захищати, згуртовувати, об’єднувати та розвивати громаду. Будинок культури повинен працювати ефективно та дуже продуктивно, щоб наверстати втрачений час.

Блогер "БукІнфо", жителька селища Кострижівка Ільчук Раїса Андріївна